вівторок, 29 вересня 2015 р.

Львівсько-Волинський кам"яновугільний басейн

    Географічне положення та історія створення Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну
   Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн знаходиться на північному заході України в межах північної частини Львівської та південної частини Волинської областей, а також простягається у північно-західному напрямі на території Польщі. Усі шахти басейну можна розділити на два гірничопромислові райони (ГПР).  Нововолинський ГПР розташований на території Іваничівського району Волинської області. Шахтні поля густозаселені, у їх межах розміщені м .Нововолинськ, смт Жовтневе, близько десятка сіл і хуторів. Найближчими великими населеними пунктами й залізничними станціями є Володимир-Волинський та Іваничі.       Червоноградський ГПР розташований в межах Сокальського району Львівської області, на території міст Червонограда, Соснівки, смт Гірника та сільських населених пунктів навколо них. Центрами вуглевидобутку є міста Червоноград та Сокаль. Північною та західною межею басейну є річка Західний Буг , по якій проходить державний кордон із Польщею.
   В економічному відношенні дані райони є промислово-сільськогосподарськими. Більшість населення займається рослинництвом і тваринництвом. Окрім вугільної, тут працюють підприємства легкої промисловості, цегельні заводи, будівельні підприємства, підприємства харчової промисловості, тощо. Басейн перетинає автомагістраль Львів –Ковель, залізнична колія Львів-Київ, а до кожної шахти підведена гілка авто- та залізничної магістралі. Електропостачання забезпечується Добротвірською ТЕС.
   Загальна площа басейну становить 10 тис. км². Думку про наявність карбонових вугленосних відкладів на цій території вперше висловив  геолог М.М.Тетяєв у 1912 році на основі загального геологічного аналізу. У 1938 році пробурено перші свердловини в районі с.Тартакова, м. Сокаля, м. Буська та  с.Задвір'я на Львівщині і виявили кам'яновугільні відклади з прошарками вугілля потужністю до 0,5 м, а біля с. Задвір'я на глибині 444 м – і до 0,9 м.
   Завдяки здійсненим в рекордно короткі терміни геологорозвідувальним роботам, в басейні з 1951 року розпочалося будівництво Червоноградської групи шахт. З тих пір він став основною паливно-енергетичною базою Західного регіону України. Перші шахти видали на гора вугілля у 1957 році.
   Площа розвитку вугленосних відкладів простягається у субмеридіональному напрямку вздовж  державного кордону із Польщею на відстань більше 200 км від м.Любомиля (Польща) до м.Львова. Розвідана і освоєна нині площа складає 5 тис.км²  (50%). В її межах з півночі на південь виділяють шість родовищ кам'яного вугілля, п'ять з яких розміщені у Львівській області. Це Межирічанське, Забуське, Сокальське, Тяглівське, Любельське (Карівське) родовища. Тільки по Любельському та Тяглівському родовищах, де може в перспективі працювати вісім нових шахт, запаси складають 1 млрд. т високоякісного коксівного вугілля.
   До початку процесу ліквідації нерентабельних шахт (до 1996 р.) в межах Львівсько-Волинського басейну функціонувало 21 шахтне підприємство. Це шахти №№ 1-10 «Великомостівські», №№ 1-2 «Червоноградські», №№ 1-9 «Нововолинські», які з часом перейменували.