пʼятниця, 9 жовтня 2015 р.

Екологія схопила нас за горло.

    Формування екологічної самосвідомості й компетентності школярів


   Сучасна наука про довкілля виросла з традиційної біоекологічної, якою вважалася протягом  ХХ століття, в комплексну, складну, інтегровану, багатогранну науку–лідер - ЕКОЛОГІЮ, яка стала філософією виживання людства, пріоритетною наукою ХХІ століття. Сучасна наука про довкілля залучає до себе знання практично всіх інших наук, зокрема і географію. Від того, наскільки, усвідомлять учні необхідність дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачити наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, опиратись на глибокі наукові знання при виборі рішень по відношенню до природи у процесі майбутньої трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє суспільства і прийдешніх поколінь. Кожне наступне покоління не має права на аморальні рішення і дії стосовно довкілля. Нагадаємо девіз Всесвітньої організації «Green Peace»: «Ми не отримали Землю в спадщину від батьків, ми взяли її в борг від наших дітей!». Підвалини екологічної свідомості й компетентності закладаються в ранньому ще дошкільному віці. У першу чергу, це залежить від загальної культури батьків, їх способу життя й екологічної обізнаності. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість дітей дошкільного віку, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню природи (краса, цікавість, спостережливість, співчуття, доброзичливість, потреба спілкування з природою тощо). У шкільній географії формування екологічних компетентностей має послідовний і системний напрям від початкової  освіти до закінчення школи і включає п’ять етапів. На першому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення й інтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи і людини як природної істоти. На другому етапі розглядаються екологічні проблеми як наслідок реальних суперечностей між людським суспільством і живою природою. Розвивається пізнавальний інтерес на основі дослідження діяльності людини як екологічного чинника, її економічної оцінки, початкової характеристики екологічних проблем та уявлень про прогнозування можливих змін у природних системах. На третьому етапі досягається усвідомлення учнями історичних причин виникнення сучасних екологічних проблем, розглядаються шляхи їх вирішення на основі міжнародної співпраці. На четвертому етапі розкриваються наукові основи оптимізації взаємодії людини і суспільства з екологічними системами на базі ідей охорони природи, керованої еволюції і перетворення біосфери на ноосферу. П’ятий етап – практичний – є важливим у формуванні відповідального ставлення школярів до природи. На цьому етапі забезпечується реальний вклад кожного у справу охорони навколишньої природи, оволодіння нормами і правилами поведінки в природному середовищі.
   Така послідовність вивчення взаємозв’язків людини і природи дає можливість поглибити знання учнів за допомогою встановлення залежності між біосистемами і людською діяльністю і сприяє розвиткові мотивів охорони здоров’я людини, середовища його існування, зростанню інтересу до екологічних проблем і потреб особистої участі у їх розв’язанні.
   Оскільки основною формою навчально-виховної роботи в школі є урок, то і основа формування екологічних компетентностей закладається на уроці. Екологічні знання поглиблюються на всіх наступних етапах вивчення географії, починаючи з курсу природознавства у 5 класі і завершуючи курсом географії світу у 10 класі. Необхідною умовою для досягнення певних результатів у формуванні екологічних компетенцій є наступність і тісний зв’язок з іншими навчальними дисциплінами; чітке окреслення кола екологічних проблем трьох рівнів – глобальному, регіональному і локальному.

Краєзнавчий підхід у формуванні екологічної свідомості й компетентності

   Україна, яка споконвіку славилася чудовими природними умовами для проживання, сьогодні стала країною чи не з найбільш забрудненим довкіллям у Європі. Це підтверджують слова професора Бернського університету Вільяма Шотіка, котрий вивчав забруднення довкілля важкими металами і побував як у Чорнобильській зоні, так і в Червоноградському гірничо-промисловому регіоні, зауваживши: «На Україні немає екологічних проблем – сама Україна є проблемою екології». Наша місцевість розташована в межах Львівсько-Волинського вугільного басейну і відзначається великим техногенним навантаженням. На відносно невеликій площі у 180 км²  понад 50 років працювало дванадцять вугільних шахт, причому сім з них на площі 30 км². Інтенсивне освоєння басейну велося із значним відхиленням від вимог охорони навколишнього середовища і потягло за собою низку екологічних проблем. На уроках географії звертається увага на те,що 80% техногенного навантаження охопило невелику частину межиріччя Рати і Західного Бугу, де проживає більшість населення регіону, в тому числі розташоване наше місто Соснівка, якому 2012 року виповниться 55 років. В оточенні міста працювало три шахти (діє лише одна) і Центральна збагачувальна фабрика, яка з 1980 року внесла корективи як у форми поверхні (відходи вуглезбагачення складають площу до 100 га), так і спричинила забруднення грунтів, поверхневих і грунтових вод, повітря тощо. Відбулись зміни ландшафтів, зменшились площі сільськогосподарських і лісових угідь. Просідання верхніх шарів землі призвело до утворення озер техногенного походження. Значна забрудненість довкілля вплинула на стан здоров’я мешканців міста, зокрема поширення захворювань гіпоплазії і флюорозу у дітей міста Соснівка. Учні проводять дослідження антропогенного впливу на стан природи, роблять цікаві повідомлення, готують реферати, беруть участь у науково-практичних конференціях